Історія виникнення танцю

Вальс не можна віднести до старовинних танців. Його вік обчислюється менш як двома століттями. Але от точного походження даного танцю не знає ніхто.

За однією версією прабатьком вальсу став німецький стрімкий вальцер. А інша версія свідчить, що вальс пішов від лендлера - трьохдольного танцю німецьких і австрійських селян, який танцювали парами і обов'язково по колу. Досить простий танець, позбавлений складних елементів. Однак у ньому є всі ознаки майбутнього вальсу - торкання партнером талії дами, рух по колу, вставання партнера на коліно, як обов'язкового елемента сучасного вальсу.

Танець з часом багаторазово видозмінювався, здобуваючи обриси знайомого нам вальсу, і дійшов до аристократії. Вальс проник на світські бали та прийоми, правда, зазнавши безліч негативних відгуків. Так, у 1816 році вальс включили в бальні танці при дворі. Після чого танець піддався сильній критиці з боку релігійних лідерів і духівників. Вони вважали його "розпусним", "ганебним", позбавленим цнотливості, що порушує норми моралі і моральності, бо таку поведінку у танці могли демонструвати тільки куртизанки. На танець навісили ярлик "гріховного", "вульгарного" і "непристойного", і вирішили, що він не гідний пристойного товариства. Таке ставлення до вальсу спостерігалося по всій Європі. Особливо в манірної Англії, де звичаї були ще більш суворі.

Але повністю вальс не вдалося задушити. Буржуазія з захопленням прийняла німецький танець. Він поширювався серед городян у світських танцювальних салонах, хоча це і викликало обурення серед моралістів, які порівнювали любов до вальсу як до згубної звички.

Може вальс так і залишився б забороненим танцем, якби не творчість Штрауса, Ланнера та інших композиторів епохи романтизму. Пік їхньої популярності припав на 30-ті роки 19 століття.

Облагороджена музика дала поштовх для розвитку вальсової хореографії, здобуваючи граціозність, легкість і красу. До кінця 19 століття вальс став повноправним танцем на придворних балах. Його популярності посприяла королева Вікторія, пристрасна любителька бальних танців, в особливості вальсу.

Джерело фото: kurs.ru

Види вальсу

Вальс - танець романтичний, ніжний і дуже різноманітний. Випробування та видозміни, які вальс пережив за час свого існування, допомогли з'явитися на світ різним видам цього чудового танцю. На сьогоднішній день існує величезна кількість різновидів вальсу, але до найпоширеніших можна віднести:

Віденський вальс

Танець швидкий, стрімкий, витончений, легкий.

Повільний вальс (вальс-бостон або англійський вальс)

Елегантний, стриманий, що вимагає високої дисципліни і хорошої техніки. Характерна зміна темпу, наявність витриманих пауз і фермат.

Танго-вальс

Комбінований жанр, що поєднує в собі елементи танго і вальсу. Його ще називають Аргентинським вальсом.

Фігурний вальс

Вальс, який увійшов в спортивну програму бальних танців ще в СРСР у 60-х роках 20 століття. Характерний виконанням суворих фігур (елементів).

Джерело фото: www.danceplus.ru

Особливості вальсу

Вальс як інструментальний жанр вельми популярний у композиторів класиків. Крім вищезазначених Штрауса і Ланнера, до жанру вальс часто зверталися Шопен, Чайковський, Прокоф'єв, Глінка. І багато в чому завдяки їм, вальс так популярний і любимий.

Сучасний вальс багатогранний і сповнений різновидів - повільний й статечний, швидкий і стрімкий. Але всіх їх об'єднує одне - тридольний розмір з акцентом на сильну долю. "Раз, два, три" - ось пульсація вальсу, його ритмічна структура. Вальс завжди крутиться. Адже навіть саме слово "вальс" походить від німецького "walzen", що означає "обертатися" або "крутиться". Тому музику вальсу завжди можна відрізнити відчуттям легкого кружляння, швидкого або повільного.

А ось виповнюється вальс переважно в закритій позиції, а найпопулярнішою постаттю у вальсі вважається повний оборот в два такти з трьома кроками в кожному.